Життя та подвиги
Святої великомучениці Анастасії Узорішительниці
4 січня православні віруючі вшановують пам’ять
святої великомучениці Анастасії Узорішительниці
Анастасія (Anastasia) - жіноче ім'я грецького походження, що означає в перекладі «воскресіння».
Свята Анастасія народилася в знаменитому місті Римі. Вона відрізнялася своїм благородством, душевною і тілесною красою та лагідністю. Батько її, по імені Претекстат, був сенатором та сповідував язичницьку віру. Мати, ім'ям Фавста, вірувала в Христа. У юнацькому віці Анастасія була доручена своєю матір'ю для навчання одному благочестивому достойному чоловікові, відомому своєю вченістю, якого звали Хрисогон. Він був християнином, добре знав Божественне вчення Христа і згодом став мучеником. Від цього святого чоловіка Анастасія навчилася не однієї тільки грамоти, але й навчилася також пізнавати Єдиного істинного Бога. І стала вона старанно читати християнські книги, навчаючись в законі Господньому день і ніч, і стверджуючи своє серце в любові до Бога.
Незабаром відійшла від цього життя блаженна мати Анастасії, Фавста. Батько, проти її бажання віддає Анастасію заміж за Помплія, який походив також з сенаторського роду і сповідував язичницьку віру. Не легко доводилося Анастасії жити з таким чоловіком …
Часто, знявши свій розкішний одяг, дорогоцінні прикраси і надівши таємно жебрацьке лахміття, Анастасія виходила з дому і обходила всі темниці, золотом купуючи собі у варти вхід до них, відвідувала тих, хто страждає заради Христа, служила їм з благоговінням. Вона вмивала руки і ноги ув'язнених, очищала їх заплутане волосся, повне сміття, обтирала кров їх, обв'язувала їх рани чистим полотном, подавала кожному їжу та пиття. Потім, багато послуживши їм, вона поверталася додому. Займаючись такою доброю справою, їй часто доводилося виходити з дому, і це не міг не примітити її чоловік. Він дізнався, що Анастасія відвідує в'язнів, і ще більше розгнівався на неї. Жорстоко побивши Анастасію, беззаконний чоловік закрив її в окрему кімнату, приставивши до неї варту, так що вона не могла вийти з кімнати. І тужила духом свята Анастасія, що не відвідує в'язнів, не служить їм. Особливо ж боліло серце Анастасії за її вчителя святого Хрисогона, який вже два роки зазнавав багато різних мук, перебуваючи в темниці. Анастасія ж перебуваючи на волі, часто приходила і допомагала йому. Коли помер її батько, то чоловік став тоді особливо переслідувати Анастасію. Весь маєток батька перейшов їй у спадок. І тоді Помплія, скориставшись смерттю свого тестя, замислив заморити свою дружину, щоб успадкувати весь її маєток і жити з іншою жінкою на чужі гроші. Він щодня катував і мучив Анастасію. Але незабаром Помплія був відправлений з посольством до Персії, де й загинув під час аварії корабля.
Після смерті чоловіка Анастасія Узорішительниця відправилася мандрувати, відвідувала в'язниці, допомагала ув'язненим християнам, використовуючи на їхні потреби своє майно. За ці подвиги її назвали Узорішительниця ( та, що полегшує окови).
Одного разу, прийшовши в темницю і дізнавшись, що всі християни страчені за наказом імператора Діоклетіана, Анастасія Узорішительниця гучними риданнями видала свою прихильність до християнської віри. Начальник в'язниці зрозумів, що Анастасія теж християнка і віддав її на суд правителю. Так як під час суду з'ясувалося високе походження Анастасії, то були вжиті всі заходи, щоб схилити її до зречення від віри і таким чином врятувати її. Але вона залишилася вірною Христу. Перебуваючи у в'язниці, Анастасія Узорішительниця двічі по 30 днів піддавалася тортурам голодом, але вона залишалась живою і неушкодженою. Тоді її разом з іншими в'язнями, засудженими до смерті, вирішили втопити, посадивши на корабель, у днищі якого були пророблені отвори, але чудесним чином корабель поплив до берега, а біля керма корабля Анастасія Узорішительниця побачила мученицю Феодотію. Так врятувалися 120 в'язнів, які прийняли Хрещення і згодом були страчені. Тоді присудили Анастасію до страти наступним чином: прив'язати її до чотирьох стовпів, під ними розвести вогонь і спалити її живцем. Але Бог судив інакше: перш ніж розгорілося полум'я, свята душа Анастасії мирно відійшла в небесні обителі. Померла вона близько 304-го року. Залишається невідомим, коли і яким чином мощі Анастасії Узорішительниці потрапили з Константинополя в італійське місто Органо, звідки вони прибули до Баварії .
Свята великомучениця Анастасія зображена на іконах з хрестом у правій руці та невеликою посудиною в лівій. Хрест - шлях до спасіння, в посудині - святий єлей, лікуючий найстрашніші рани. Узорішительниця – значить та, котра визволяє від уз. Від уз гріхів, пристрастей, маловір'я. Узорішительниця - слово рідкісне і красиве. Є в ньому якась тиша, непомітність - обов'язкові умови християнського подвигу. Свята Анастасія і жила так: роздавала милостиню бідним, ховаючись від чужих очей, відвідувала в'язнів, тихим, але твердим словом зміцнювала їхній дух. Було у Анастасії Узорішительниці і ще одна богоугодна справа: вона по-християнськи ховала останки страчених мучеників.
Молитва
Свята великомучениця Анастасія Узорішительниця, моли Бога за нас!
О многострадальная и премудрая великомученице Христова Анастасие! Ты душею на небеси у Престола Господня предстоиши, на земли же данною тебе благодатию различная совершаеши исцеления; призри убо милостивно на предстоящия люди и молящияся пред иконою твоею, просящия твоея помощи, простри ко Господу святыя молитвы о нас и испроси нам оставление согрешений наших, помощи в трудах милосердных, укрепления духа в служении, кротости, смирения и послушания, недужным исцеление, скорбящим, во узах сущим скорую помощь и заступление, умоли Господа, да подаст всем нам христианскую кончину и добрый ответ на Страшнем Судищи Своем, да сподобимся и мы купно с тобою славити Отца и Сына и Святаго Духа.
Аминь.